Версія для друку

Анатолій Коваленко: «Якщо подивитися на рейтинг Київради, то за логікою ініціаторів ліквідації райрад столиці, її слід було вже давно ліквідувати»

25 серпня 2010 року увійде в історію Києва як день, коли Київська міська рада разом з керівництвом Київської міської державної адміністрації проходили іспит на демократію. Мушу з жалем констатувати, що цей іспит було гучно провалено 65-ма голосами «за» депутатської більшості, що фактично ініціювало початок процесу ліквідації районної у Києві ланки місцевого самоврядування.

Яскравим прикладом місцевого самоврядування «по-київрадівські» в столиці можна назвати історію останніх чотирьох років управління Києвом «молодою командою» мера Черновецького. Команди, яка за цей час планомірно й цинічно знекровила райони міста, централізувавши переважну більшість повноважень на рівні міської ради, починаючи від медичної галузі і закінчуючи ремонтом доріг та утриманням зеленого господарства. І сьогоднішній безлад на дорогах столиці, масове знищення зелених зон та вирубка дерев, катастрофічне погіршення стану медичної галузі, засилля МАФів, неконтрольована забудова історичного центру, шалені провали в наповненні бюджету міста характеризують як «професіоналізм» цієї команди, так і «ефективність» вибудуваної системи взаємин на рівні район-місто. Системи, результатом якої є наростаюча кількість відкритих правоохоронними органами кримінальних справ проти посадовців міської влади.

Що стосується самих районних рад столиці, то очевидно, що сьогодні вони не можуть виконувати свої функції, тому що позбавлені «старшими братами» з Київради як повноважень, так і відповідних ресурсів на їх виконання.

Проте, це ніяк не може бути підставою для того, щоб ліквідовувати районні ради. Якщо подивитися на рейтинг довіри киян до чинної Київради, то за логікою ініціаторів ліквідації райрад столиці, її – Київраду – слід було вже давно ліквідувати!

Я був і залишаюся прихильником збалансованого розвитку Києва, і вибори до районних рад Києва, призначені на 31 жовтня за змішаною пропорційно-мажоритарною системою, мають шанс саме цей баланс відновити. Я переконаний, що сьогоднішня модель управління містом, що складається з Київської ради (покликаної вирішувати глобальні питання розвитку міста) та районних рад (найбільш наближених до населення представницьких органів, що повинні займатися проблемами кожного конкретного будинку і подвір’я), є тим самим балансом стримувань і противаг, який здатен забезпечити демократичний європейський розвиток Києва. 

Врешті решт, існує дуже простий спосіб знайти «золоту середину» – провести міський референдум з цього питання і спитати думку самих киян. Кияни мають право самі вирішувати долю свого міста і його районів: тільки тоді це рішення буде моральним, законним і легітимним.

Назад